For meg er håp levende minner om skjønnhet i enkle øyeblikk fra mitt tidligere så harmoniske liv, i mitt fredelige hjemland Ukraina // Для мене надія – це яскраві спогади про красу у простих моментах з минулого мирного життя в моїй рідній мирній Україні.
Jeg tok automatisk med meg det mest verdifulle – familiebildene // Я автоматично взяв з собою найцінніше – родинні фото.
Det eneste jeg klarte å få med meg fra Ukraina, var familien min, ferdighetene og kunnskapen jeg hadde. De gir meg håp! // З України я змогла привезти лише свою сім’ю та свої вміння та знання. Вони й дають мені надію!
Håp for meg er mitt land – mitt Ukraina! Og Ukraina er fred, lykke, varme og nærhet i familien min // Надія для мене – моя країна, моя Україна! А Україна – це мир, щастя і тепло моєї родини!
Jeg vil at familien min og alle barn og voksne skal være mer lykkelige, smile oftere, og at himmelen vår alltid skal være fredelig! // Я хочу, щоб моя родина і всі діти й дорослі більше раділи, частіше усміхалися, і щоб небо у нас було завжди мирним!
For meg ligger det et sterkt håp i fotominner // Фотоспомини – це потужна надія для мене.
Hva tok jeg med meg? Noen få ikoner, minner og tanker… // Що я взяла з собою? Декілька ікон, моі спогади і думки…
Jeg håper bare at barnet mitt alltid vil smile og nyte livet og ikke vil være redd for sirener, skudd og raketter // Я надіюся лише на те, що моя дитина завжди буде посміхатися і радіти життю, не буде боятись сирен, обстрілів і ракет.
Jeg kjenner ingen som ikke har håp i sitt hjerte. Og jeg har også mitt // Я не знаю такої людини, в серці б якої не було надії. І я також маю свою.
Å puste inn duften av blomster igjen, lytte til den vakre fuglesangen og nyte en kopp kaffe og en hyggelig samtale med slektninger – dette er mitt håp! // Знову вдихати аромат квітів, слухати прекрасний спів пташок та насолоджуватись чашечкою кави за приємною розмовою з рідними – це моя Надія!
