Jeg heter Ganna. Jeg er født i Mykolajiv, hvor jeg bodde til 23. februar 2022 // Мене звати Ганна. Я народилася в м. Миколаєві, там і жила до 23.02.2022.
Se ukrainsk tekst lenger nede på siden.
// Перегляньте текст українською на сторінці нижче
Vil du lese flere historier om «Ukrainske håp»?
// Бажаєте прочитати більше історій про «Українські надії?» Шукайте тут:
Ukrainske håp – alle historiene – Vest-Agder-museet (vestagdermuseet.no)
Ganna Barladym, Mykolajiv
Da jeg bestemte meg for å flykte fra hjembyen min med familien, for ikke å bli et offer for terror, kunne jeg ikke engang forestille meg at jeg skulle være så lenge borte.
Jeg pakket tingene mine inn i den lille kofferten min, som er på størrelse med håndbagasjen man tar med på fly, og tok med meg en yogamatte og en fløyte. Dette er det jeg trenger aller mest i livet.
Nå forstår jeg at ingenting er viktigere og mer verdifullt enn at slektningene mine er frie og trygge. Nå er disse tingene som et friskt pust. Når jeg spiller fløyte, er det som å snakke med en god, gammel venn man har kjent hele livet, og som man alltid er glad for å være sammen med. Og yogaen, som jeg praktiserer på en matte jeg har med hjemmefra, tar meg tilbake til den fredelige tiden da jeg hver morgen våknet opp i det nye, koselige hjemmet mitt, og startet dagen med å skape harmoni mellom kroppen, ånden og verden rundt meg.
Jeg tror oppriktig, og jeg håper, at jeg snart kan gjøre alt dette i Ukraina igjen!
Ганна Барладим, м. Миколаїв
Коли я вирішила тимчасово з родиною виїзджати з мого рідного міста, щоб не стати жертвою террору, я навіть уявити собі не могла, що це буде так надовго.
Я зібрала речі в свою маленьку валізу, розміром як ручна поклажа в літаку, прихопила з собою килимок для йоги і блок флейту. Це все, що мені найбільш потрібне в житті.
Це тепер, сьогодні я зрозуміла, що насправді нічого не більш важливим та значимим, окрім свободи і рідних людей в безпеці. Зараз ці речі – як ковток свіжого повітря. Коли я граю на флейті, це як спілкування із старим добрим другом, якого знаєш все життя, і проте тобі завжи цікаво з ним бути поруч. А йога, яку я практикую на килимку з дому, переносить мене в ті мирні часи, коли я кожного ранку, просинаючись в своєму новому й затишному будинку, починала ранок з налаштування гармонії між своїм тілом, духом й навколишнім світом.
Щиро вірю і маю надію, що все скоро буде Україна!
